Чуйна осiнь

Життєвий поїзд швидкість набирає.
Він повний мрій, душевноїї краси.
Чи довго їхати йому? Не знаю.
Зупинка де, коли не стане сил?
А я вдихаю небо і всміхаюсь,
Душею обіймаючи весь світ.
І до весни у серці прислухаюсь
Та відчуваю до зірок політ.
Приспів:
Засніжено, засніжено волосся,
Бо час прокручує своє  кіно.
Але моя бурхлива і чуйна осінь
Чекає на кохання всеодно.

Зірки у небі сяють квіточками,
Крізь штори місяць світить у вікно
І чується з дитинства голос мами,
І проростає пам'яті зерно...
Розповідає тато мені казку,
Про дівчинку, що в небо полетить.
І про життя чарівне і прекрасне,
І про любов, що душу захистить.
Приспів:
17.04.21
Калинина ЛИ


Рецензии