Щедрий Iжачок
Два яблука надибав Їжачок
В саду фруктовім, біля тину.
На гОлки, мов у рюкзачок,
Він хутко ті плоди закинув.
Ой як же весело було,
І вмить кудись поділась втома!
– Мені, матусю, повезло!
Обід смачний несу додому! –
Ледь криком маму не злякав
І яблука почав скидати.
Питає мати Їжачка:
– Мені даси покуштувати?
Лиш оком Їжачок скосив,
Присів до яблук навколішки –
З одного трішки відкусив,
А потім з іншого теж трішки…
І думка, мов незваний гість,
Прийшла у голову до нені*:
«Невже ті яблука сам з’їсть**?
Невже забуде він про мене?»
Та щедрим Їжачок той був –
Собі взяв яблуко, що гірше,
А інше мамі протягнув:
– Бери оце – воно смачніше…
Мораль у байці цій така:
Як хочеш добру славу мати,
Тобі потрібно з Їжачка
Завжди і всюди приклад брати.
*Неня (укр) – ніжне звертання до матері
**Їжаки яблук не їдять – це красива легенда. Наколовши яблука на голки, вони качаються по землі, щоб яблучний сік вигнав з-під голок паразитів
16.04.2021 р.
Свидетельство о публикации №121041701263