Зітри цю ніч... не плач за щастям в римі,
яка, на жаль, не склалася... Змовчи
в сюжеті із невдачами своїми,
що білий день придумують вночі.
Вгамуй дощем той подих хворобливий,
що змусив душу вклякнути на мить
і власну тінь побачити як диво,
за чиїм змістом серденько щемить.
Пробач собі пусті і невблаганні
бажання світло в темряві знайти.
Життя - звичайна дурість без кохання,
а з ним - рятує долі і світи.
То ж просто будь... свідомо хаотичний
шматок матерій, зв’язаних в ґудзи
незвичного, що нині стало звичним
скрізь лінзу непролятої сльози...
Крапля всесвiту
© Copyright: Александр Ноцкий, 2021
Свидетельство о публикации №121041601592
Свидетельство о публикации №121041601592
Рецензии
