Гоню хибнi звички

Я знов не сплю, мій милий за морями,
А я про нього думаю, авжеж,
Яка та відстань пролягла між нами...
Кохання скільки принесло пожеж!

Горю, горю, бо ж в голові думок тих,
Хоч в пам'яті моїй його наказ,
Щоб завжди був у спокої мій подих -
Про це він говорив мені не раз!

Сама себе приводжу до пожежі,
Сама собі і спати не даю...
Ну як себе від тих думок обмежить?
Здоров'ю  тільки шкоди додаю!

Гоню, гоню від себе хибні звички -
Слова невіри, ревнощі свої,
Бо ж з ними некрасиве в мене личко,
І з ними й хмурі дні тоді мої!
                15.04.2021.

Світлина із Інтернету.


Рецензии