Концерт мінору
Що ж ти твориш
скільки болі
загнані в куток чоловіки
загнані в куток жінки
-
видивляюся тебе по порядку
здобутих в житії досвідів
приглядаюся до початку років
та єднаю з останніми в літку днями
-
вона повернеться вже менше, аніж через рік
її фарбоване в чорне волосся, пряме, в поцілунку – неслухняне
тебе зустріну, щоби провести
вишневий спас вдвох
Спалити себе читаючи поезію Бодлера
Ширмою з диму прикритися – та піти в тінь
Годинник тікає нещадно
Гіркий плач, сум’ятні обличчя. Напевно останній концерт
Концерт мiнору
© Copyright: Владимир Шеврон, 2021
Свидетельство о публикации №121041308081
Свидетельство о публикации №121041308081
Рецензии