Сини

СИНИ, ЯК ОРЛИ

Сини, як орли, полетіли з гнізда,
І в своїх оселились домівках.
Для справжніх орлів не потрібна їзда,
Про них музика є на платівках.

Я їм крила дала, молитву молю,
Щоб Господь їх беріг, піклувався,
Це гордість моя і цього не таю.
Вже давно кожен з них гніздувався.

Сини, як орли, здійнялись в височінь,
І вершин уже певних сягнули,
Хай з Богом летять до мети в далечінь,
Й насолоду від цього відчули.

Малими були – я їх вчила літать,
Настанови польоту давала,
Навчала прекрасне в житті цінувать.
Й колискову на щастя співала.

Зростила я їх, кусок хліба дала,
Завжди людяність сіяла в душі,
Щаслива – у мене два вірних крила,
І не черстві вони й небайдужі.

Сини, як орли. Це є гордість моя,
Це є радість, утіха й надія.
Чекаю я їх, як весна солов’я,
Моє серце за них все радіє.

09.04.2021 р.

      ***

Два красені-сини у Королеви
Її оберігають, наче леви,
Вона ж їм наймиліша, найрідніша,
Вона ж їх любить, славить в своїх віршах.
Пиши і далі, Гірна Королево,
Лишайся ти яскравою, як мева.

11.04.2021 р.

©Григорій Васянович


ГОРДІСТЬ, СЛАВА І ОПОРА

Зростила справжніх красенів-синів,
Моя це – гордість, слава і опора.
Напевно, сам Господь так повелів,
Що ці орли народжені у горах.

А я пишу, пишу я про синів,
Про красенів, що серцю любі-милі,
Про них я бачила багато снів:
Літали вони десь на небосхилі.

Хай легким буде кожен їх політ,
Нехай висот сягають і сягають.
Ще й левами бувають край воріт
Й надійно все мене оберігають.

Яскравою ще спробую побуть,
Як мева, я кружлятиму красиво.
Такі слова приємно завжди чуть,
А іноді – це навіть і важливо.

Ось так орли і мева здійнялись,
І віражі приходиться робити.
Пригадую – в гнізді були колись
І вчила їх в житті як не схибити.

12.04.2021 р.