Вони прийшли до нас, ці зорі
І начебто так не навмисно,
Тепер ми нижем, як намисто
Надії всі на ніжний промінь...
І буде вітер колихати
Веселі спогади про літо,
І раптом, як яскраві квіти,
Прийде бажання знов кохати...
Ти вдалені...та ти - зі мною,
Ми не забули...і можливо
Від променів, що ллють як злива
Так сяєм ми з тобою, двоє...
Я чую всі твої благання,
Як рвешся ти до мене знову...
Та зірка друга, вже ранкова,
Все перекреслить запитанням...
Вечiрнi зорi
© Copyright: Екатерина Синесгерева 2, 2021
Свидетельство о публикации №121040805349
Свидетельство о публикации №121040805349
Рецензии