Якої тиші хочеш ти, скажи?!
Щоб день тягнувся, мов стара ряднина?...
Стоїть по горло в крові Україна!.
Не переймайся.. нерви бережи..
Що ти за син,як мати у сльозах,
А ти,мов кіт ледачий на осонні,
А хтось в бою чи навіть у полоні!...
Сім довгих років не минає жах!
Ти там де тепло,в затишку лежи
І є що їсти в тебе, є і пити,
Навіщо ж землю рідну боронити,
Не переймайся... Нерви бережи!
Не думай ні про що,бо все гаразд,
Над головою в тебе не стріляють,
Іще в твій дім дверей не вибивають...
А раптом і обійдеться,бог дасть!
Мовляв,не з тих ти,хто пригод шукає,
Сховаєшся за сірість пустоти...
Та що своєму сину скажеш ти,
Коли він мову рідну не впізнає..
7.04.21
Защитнику
© Copyright: Людмила Прилуцкая, 2021
Свидетельство о публикации №121040708290
Свидетельство о публикации №121040708290
Рецензии