Треба... Маргарита Метелецкая

Шлю совесть я на богомолье
Вымаливать всё дорогое:
Детей своих, внуков, и долю -
Пред Господом душу открою.
Отбросив, что мелко, вторично,
Вымаливать грех буду лично,
Чтоб Свет Твой в душе не утратить,
Пока мир от Зла лихорадит.
Ещё зреют яблоки, жито…
Ещё без утрат пережить бы
Разлад, искушения ада…
Смотреть бы уверенней надо
На Жизнь - под защитою Бога,
И верить, что Рай за порогом…

Оригинал

"Треба..."
     Маргарита Метелецька
"...прощати,
    любити,
    незраджено бути,
    пульсуючи подихом,
    кров'ю і світлом..."
         Інна Ковальчук
Відправлю сумління на прощу -
Вимолювать все найдорожче:
Дітей, і онуків, і квітку,
І долю мою у сповитку...
Відкину побічне, вторинне -
Вимолювать буду провини,
Щоб світла мені не втрачати,
Допоки Зло висне на чатах...
Ще вистигнуть яблука й жито...
Ще треба в довірі прожити
Пекельність спокус, протиріччя...
Дивитись спокійно у вічі -
Буттю й кондуїтам у Бога...
І вірити в Рай за порогом...