Дійсність - не дійсна...
Вторинні ознаки сумління
тихо втрачаються в сутінках ламаних рим.
Світло на кроні нервово шукає коріння,
всесвіт в люстерці вважаючи суто своїм...
Щось надвисоке чекає реальних зображень
з плівки німого, як серце без волі, кіно,
і відправляє шукати останні крестражі
злої душі, що чекає на щастя давно...
Чорні дерева схиляються вітром додолу,
легко цілуючи ледве пророслу траву
дивного квітня... Весна закликає до столу
брата й сестер, що не знають себе наяву...
Примхами долі нап’ється останній з притулку
вічності в миті, а потім із літер і мук
смерть для життя приготує останню пігулку
й тишу майбутнього знов перетворить на звук...
Результат
© Copyright: Александр Ноцкий, 2021
Свидетельство о публикации №121040601648
Свидетельство о публикации №121040601648
Рецензии
