Сонет...
Цьоговік — моє чергування.
Чи ради даю до пуття?
Бо версія мого життя —
Без опції редагування.
Навіщо тоді сподівання
На хист, на талан, почуття,
Коли цілий вік — мов дитя?
На що сподіватись? Питання.
Мабуть просто тре ся розслабить,
Та не перейматись вельмИ.
Забить на тоніко-силлаби,
І вади відступлять самі?
Дилеми-проблеми забути,
І бути... Ніким. Просто бути.
Просто сонет
© Copyright: Серез, 2021
Свидетельство о публикации №121040507673
Свидетельство о публикации №121040507673
Рецензии