Портниха... Людмила Юферова

Кравчиня
http://stihi.ru/2020/12/24/5873
-------------------------------

У степу, куди вітри-примари
Часто прилітають на конгрес,
Там кравчиня шиє дивні хмари –
Одяганки модні для небес.

У хатинці з почорнілим дахом –
Та кравчиня точно з диваків –
Шиє і метеликам й комахам
Крильця з розмальованих шовків.

І вона не зна, яке століття,
Відкриття науки чергове…
Шиє травам польовим суцвіття,
Шиє квіти – тільки цим й живе.

Хай кравчиня жодної обнови
Поки що не скроїла мені –
Вдячна їй за небо кольорове
І за крильця, й за квітки земні.

Знаю, що прийдешньою весною
З нею ми зустрінемось якраз,
І тоді вона займеться мною:
Душу неспокійну перекроїть
І обріже залишки образ.

**************************************

Призраки-ветра в ту степь, шальные,
Часто прилетают на конгресс,
Там портниха тучки шьёт сквозные,
Модные наряды для небес.

И в избушке с крышей старой, чёрной -
Та портниха - что из чудаков -
Шьет и бабочкам, и насекомым
Крылышки из радужных шелков.

И  она не знает ни столетий,
Ни наук открытий,  ни  беды...
Шьёт для травок полевых соцветья,
Шьет - и только тем живёт - цветы.

Пусть модистка ни  одной обновы
Не скроила для меня, увы,
Но поклон за Небо ей цветное,
И за крылья, за цветы Земли.

Знаю, что грядущею весною
Мы с ней встретимся ещё не раз,
И тогда она займется мною:
Вновь скроит и душу беспокойную
И закроет лишнее - от глаз.