эссе

м-да.... аналізуючи свій власний досвід та життєві історії близьких, чужих, далеких, задумуюся і все більше впевнююсь у тому, що ПРОЩАТИ здатен лише той, хто багато пережив... кого не один раз ламали; той, у кого загартований дух стражданнями, боллю, нещастями, трагедіями, втратами; той, хто знає присмак цієї нудотної гіркоти на губах та на душі; той, у кого дзвеніли страждання та біль у скронях і  мозку; той, кому ці катування пронизували  груди наскрізь і кололи на мільйони маленьких частинок; той, хто САМ ВСТАВАВ... НАОДИНЦІ ЗІ СВОЇМИ ВНУТРІШНІМИ І ЗОВНІШНІМИ ВОРОГАМИ... САМ.... ОДИН ВИЖИВАВ, ПОВЗ, ВСТАВАВ, ПАДАВ І ЗНОВУ ВСТАВАВ... ТОЙ, ХТО ЗДІЙСНИВ ПАЛОМНИЦТВО ДО СЕБЕ!!!
тільки той здатен ПРОСТИТИ..
"ПРОЩЕННЯ - ЦЕ КОЛИ ТИ ЗІ СВОГО ДУШЕВНОГО БРУДУ, СМІТТЯ ТА БУР"ЯНІВ ВИРОЩУЄШ КВІТКУ!" Вільна Птаха
а один маленький хлопчик сказав, що:
 "ПРОЩЕННЯ- ЦЕ АРОМАТ, ЯКИЙ ДАРУЄ КВІТКА, КОЛИ ЇЇ ТОПЧУТЬ..."