Похоронку принесли перед приходом сина

ПОХОРОНКУ ПРИНЕСЛИ ПЕРЕД ПРИХОДОМ СИНА

Ой, у полі широким,
Де високі трави цвітуть
Йшов солдат під сонцем гарячим
У відпустку, додому, мабуть.

Поспішав він в село, до рідної хати,
Де його матуся старенька  ждала;
Прийшла дівчина друга свого привітати
Теж зібрались і хлопці біля двора.

Ордена і медалі на гімнастьорці
Ледь помістились на широкій груді
На погонах нові зірки лейтенанта  сіяли
Разом з ними, від щастя - і очі його молоді.

-Під Москвою ми бились жорстоко,
В Салінграді Паульса брали в полон,
А в Берліні, під боком Европи
Фашистській Германії, поминальний зробили ми звон.

Пригорнула мати сина-героя
Від радості з очей сльози її потекли;
Вже сама від горя посивіла
Похоронку на батька перед ним  принесли...

І радість за сина, і горе за батька,
Змішались у посивілий її голові:
-Не плачте, миамо, моя дорогенька,
Памятати ми будемо батька і всх, хто геройськи
Загинув у Великий свящнний війні.

Ой, у полі широким,
Де високі трави цвітуть
Йшов солдат пд сонцем гарячим
Бо закінчилась війна та мабуть.
30.03.-1.04. 2021. Віктор СТАРИК