Ти, так чарівна, мов Богиня,
Моя прекрасна Берегиня.
Як посмішка на личкі сяє,
То інше все згасає.
Тобою вічно можна милуватись,
І в оченята карі ті вдивлятись.
Волосся, хочеться, твого торкатись,
За ручку ніжну, ту, триматись.
Твій голос ніжний, що лунає,
Мов музика мій, слух ласкає,
І кожна посмішка, що буде у розмові,
Покаже ямочки на щічках, ті, чудові.
Ну є і те, що не побачиш на картинці,
В душі, воно, у серединці;
Тепло і доброта і розум, що дивує,
І це, мене, в тобі чарує.
Здається, вічність тебе знаю,
І, інколи, Я, навіть, забуваю:
Наскільки ж сильно Я тебе кохаю,
Наскільки ж Я тобою дорожу.
19.07.2018 16:09
На межi
© Copyright: Сергей Персиков, 2021
Свидетельство о публикации №121040200438
Свидетельство о публикации №121040200438
Рецензии