Сон-62

В чоловіка після шлюбу
Наче крила виростають,
І розкривши плечі й груди,
Він, як голубок, літає.

Наче кілька років поспіль
Просто викинув з життя,
Память витер, змінив постіль -
Без жалю і вороття.

Йде, куди душа бажає,
Витрачає, скільки хоче,
І ні в кого не питає,
Чи він в праві тратить гроші.

В ресторані на вечерю
Сам до себе поспішає,
Й ловить кайф, що через двері
Жінка вслід йому не лає.

Що нарешті він звільнився
Від дзвінкої амплітуди,
І у спокої наїсться,
Відчуваючи смак блюда.

Борщ не піниться на ложці,
Від слюни, що з рота брижже,
Й лайка - сильна та безбожна
Не вбиває кайф від їжі.

Жінка не рахує ложки,
Наче даючи в кредит,
Що з роками все дорожчий,
Усе важче відплатить.

На душі - величний спокій,
Й гаманець, як у Гобсека.
Бо вечеря одинока
Варта лише суми в чеку.

А не вічних зобовязань -
Заробляти більше й більше,
За які потрапить вязень,
У тюрму, на строк довічний.