У вічність хоче вкарбуватись новий день
Відкритим поглядом уранішнього сонця
Тебе не будем турбувати. Ось лишень
Вдихнемо ще тепла. В сторонці
Дозволь погрітись у твоїм теплі
Ввібрати усю легкість і напругу
Так добре наче діти ми малі
І мов би відшукали свого друга
І паперовий корабель таки пливе
Струмок - його високогірна річка
Дитинство в пам’яті на миті оживе
Немов художня кольорова стрічка
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2021
Свидетельство о публикации №121040106360
Свидетельство о публикации №121040106360
Рецензии