Нема кращого дарунку
Для вибагливої жінки,
Як зручна і модна сумка
З безкінечністю відділків.
А якщо - не просто сумка,
А надійна, шкіряна,
То діждеться поцілунку,
Той, хто річ подарував.
Чорна, синя та червона,
Як метафора Шекспіра,
Коли сумка нова й модна,
В ній хвилює - запах шкіри.
Кожна жінка та дівчина
Відчуває хижий трепер,
Наче шкіра із мужчини,
Що пожартував дотепно.
Наче шкіра - із коханця,
Котрий зрадив поміж ділом,
А прокинувсь рано-вранці
Із чуттєвим голим тілом.
Наче шкіра - з чоловіка,
Котрий зіпсував життя,
В сумці застібка зі змійки,
Зажувала почуття.
Наче шкіра - з бізнесмена,
Що забрав усе нажите,
Своїй кралі превелебній
Ні копійки не лишивши.
Наче шкіра - з шоумена,
Котрий зірку поневолив,
Що готовила пельмені,
Замість слави та гастролей.
Мимохідь, як не при чому
Жінка здатна жартувати,
Що під стиль ще пару чобіт
Можна зшити з ведмежати.
Сон-52
© Copyright: Хохол Хохотович, 2021
Свидетельство о публикации №121032906672
Свидетельство о публикации №121032906672
Рецензии