Увечері коли зійшло вже сонце
Хтось тихесенько постукав у віконце
Можливо гілочка бузку торкнулась огорожі
Той стукіт на мелодію був схожий.
І мені згадалось як одного разу
Я вже чула такий стукіт у вікно.
Мелодія та смуток навівала
І пісню я тоді згадала.
Згадала пісню про дівочу долю
Про ту дівчину, що як билинка в полі.
Та де ж ти доле ходиш ,що її обминаєш.
Вона ж тебе жде , а ти все блукаєш.
Вернись , бо без долі їй світу не бачить
І серце не зможе все це подолати.
Та як же дізнатись звідкіль виглядати.
І як їй той сум з душі відігнати.
24.03.2021
Когда зашло солнце
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2021
Свидетельство о публикации №121032904065
Свидетельство о публикации №121032904065
Рецензии