Чорнi клавiшi

Між нами — маятник і провалля,
Лабіринт запозичених хибних ідей.
В пустелі розквітнуть конвалії,
Опівночі розпочнеться день.

Так, ніби тисячу років
Дивимось один сон на двох,
Одними сходами кроки,
Той самий кармічний урок.

Між нами юрба — то розлючена, то ледача,
Терабайти книг, світлові роки.
Але я вірю, що удача -
Більш, ніж переможний рух руки.

Навіщо “додавати в друзі”
Того, хто живе в голові?
Хай живуть ілюзії
Поміж заспаних вій.

Потрібна від Вас не реальність,
А лише можливість побачити інший бік,
Наблизити досконалість.
Ваше ім’я — чорних клавіш крик.

Тіні замість портретів.
Цитати замість опіній.
Нечутно втрапляю в тенета
Вашої долі ліній.


Рецензии
Спасибо за стихи на вашем родном
языке и почти родном для меня и всех
,кто родился и живёт на юге Брянщины!
С теплом!

Марина Сехина   07.04.2021 14:43     Заявить о нарушении
Дякую! Дарую віртуальні обійми!

Привіт усім Вашим україномовним знайомим, бажаю добробуту й хай щастить!

Марина Чиянова   07.04.2021 17:30   Заявить о нарушении
Благодарю,тёзка!
Всех Вам благ и вашей многострадальной Родине!

Марина Сехина   07.04.2021 17:36   Заявить о нарушении