Геннадий Буравкин. Люблю. Рус. Бел
Мне сплетен про тебя понаплели,
Как раньше я любил
Тебя люблю родная,
Так как никто из жителей земли.
Моих несмелых слов
Не слышишь, как глухая,
признание сложить
Другие уж смогли,
Как раньше я любил
Тебя люблю родная,
Так, как никто из жителей земли.
Возможно, что судьба,
Как мачеха лихая,
Нас не сведёт уже,
Хоть Бог сам повели,
Как раньше я любил
Тебя люблю родная,
Так как никто из жителей земли.
***
Што ты нясталая такая,
Мне плётак пра цябе наплялі,
Як раней я кахаў
Цябе кахаю родная,
Так як ніхто з жыхароў зямлі.
Маіх нясмелых слоў
Не чуеш, як глухая,
прызнанне скласці
Іншыя ўжо змаглі,
Як раней я кахаў
Цябе кахаю родная,
Так, як ніхто з жыхароў зямлі.
Магчыма, што лёс,
Як мачыха хвацкая,
Нас не звядзе ўжо,
Хоць Бог сам павялі,
Як раней я кахаў
Цябе кахаю родная,
Так, як ніхто з жыхароў зямлі.
Перевод Максима Троянович
Свидетельство о публикации №121032706347