Нет слов...

  Н. Бидненко
Немає сил. Немає слів.
Пегас пристав – на вірш не тягне.
І під засиллям цих снігів
Душа нічого вже не прагне.
Мов хвора я на дальтонізм –
Лиш сіре небо й біле поле…
А як же хоче організм
Зелене бачити навколо,
Кульбабок ніжно-жовтий цвіт,
Галяви з пролісками сині…
Агов, природо, дай нам звіт:
У чому ми сьогодні винні?
Мо’, сервер твій забарахлив?
В програмах віруси-напасті?
Немає сил. Немає слів…
Давай тепло – і буде щастя!

***
Иссякли силы, нету слов.
Пегас устал - на стих не тянет.
И под засилием снегов
Душа, как веточка завянет.
Я -как дальтоник (дальтонизм)
Лишь серое небо и белый ком ...
А как желает организм
Зелёное увидеть всё кругом.
Одуванчиков горячий цвет,
Полянки с пролисками синими...
Ау, природа, дай скорей ответ:
В чем пред тобою провинились?
Иль сервер твой забарахлил?
В программах вирусы-напасти?
Но нету слов и нету сил...
Давай тепло - и будет счастье!