Ніжно теплий промінь до землі припав,
одинокий місяць зіроньку приспав,
забриніла тиша...нічка настає,
тьохка соловейко - спати не дає.
Завмира серденько і душа болить,
тихо між собою листя гомонить,
молоді берізки мріють про своє...
явір похилився, спати не дає.
З джерела водиця між шпилів дзюрчить,
а на серці туга полум"ям горить.
Я блукаю в лісі, не знайду доріг.
Деж твоя оселя, де ж бо твій поріг?
Як знайти стежину до твого житла?
Ненько моя мила, ти куди пішла?
Відчуваю поруч рук твоїх тепло...
Місяць кинув промінь - осяяв житло.
Припаду до брами, зазирну в вікно,
ми з тобою разом будем все одно.
Як знайти стежину?
© Copyright: Огонёк Донбасса, 2021
Свидетельство о публикации №121032604861
Свидетельство о публикации №121032604861
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.