Табуном летять роки...
Норовливі коні.
Так втомивсь від самоти;
Все, як на долоні...
Від дитинства до тепер –
Наче крок єдиний.
І дивлюсь частіше вверх;
Морозець по спині.
Зупиніться, не біжіть,
Дайте ще пожити;
І води – ту щастя мить –
Трохи хоч попити.
Тарас Тимошенко
26.03.2021
Свидетельство о публикации №121032603173