Юрий Кукин. Дом на полпути. Рус. Бел
Никак мне мимо не пройти,
Ну обязательно зайти
Надо.
И никого в нем не найти,
И дальше надо бы идти,
И мне сюда не принести
Радость.
И хоть никто не ждет меня,
И в окнах нет давно огня,
Зайду туда, себя кляня,
Знаю:
Здесь люди разные живут,
Вдруг не простят, вдруг не поймут?
Но ведь собачьего нет тут
Лая...
Нет, мне нельзя идти туда,
Иначе так я никогда
Не выберусь туда, куда
Надо.
А он стоит на полпути,
Хоть отвернись, не обойти,
Как ни крути, как ни верти -
Правда.
Дом на паўдарогі
Ах гэты дом на паўдарогі -
Ніяк мне міма не прайсці,
Ну абавязкова зайсці
Трэба.
І нікога ў ім не знайсці,
І далей трэба б ісці,
І мне сюды не прынесці
Радасць.
І хоць ніхто не чакае мяне,
І ў вокнах няма даўно агню,
Зайду туды, сябе кленучы,
Ведаю:
Тут людзі розныя жывуць,
Раптам не прабачаць, не зразумеюць?
Але сабачага няма тут
Брэху...
Ды мне нельга ісці туды,
Інакш так я ніколі
Не абяруся туды, куды
Трэба.
А ён стаіць на паўдарогі,
Як не адкруціся, не абыйсці,
Як ні круці, як ні круці -
Праўда.
Перевод Максима Трояновича
Свидетельство о публикации №121032409437