Ранкова кава

РАНКОВА КАВА

Ранкова кава від коханого,
Ранкова кава, зварена з душею,
Враз додала дурману пряного,
Немов зайшла в квітковую алею.

Ранкова кава, присмак чербецю,
Від аромату, звісно, я п’янію,
Ще б гілочку із лісу ялівцю…
Це все дає прекрасную надію.

Ранкова кава, сонце у вікні,
Пташині співи линуть всі із саду,
Ще й сонячне проміння на стіні,
І чується падіння водоспаду.

Ранкова кава, лагідні слова,
Я опинилась, мов в Едемськім саді,
Від вітру сколихнулася трава,
Гра коників на скрипках на леваді.

Ранкова кава, музика душі,
І милий погляд, ніжнії обійми,
А щастю щоб не знать в житті межі,
Й ніхто його нехай вже не відійме.

Ранкова кава, серця мого стук,
В щасливих мріях зовсім потонула:
Прийняти щастя з рідних тобі рук,
Про біль і сльози, щоб навік забула.

Ранкова кава, спогади, думки,
Ранкова кава, мрії, сподівання,
Із нею в щастя, щоб вели стежки,
Здійснилися задумані бажання.

06.05.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120050600622

                ***
«РАНКОВУ КАВУ» я читав ще зранку,
Господь почув мою цю забаганку…
Читаючи, я пив не каву, а й нектар…
Писати так – це ж треба мати дар.

07.05.2020 р.

© Григорій Васянович, 2020


ЦІЛУНКОМ СОЛОДИТИ

То ж каву зранку ми обоє пили,
Прекрасним вже й думки заполонили…
Та я готова знову каву пити
І таємницю серця так відкрити.

Тому я мрію про ранкову каву,
Про бесіду душевну і цікаву,
Красиві квіти в діамантах-росах,
А ще й про срібло у жіночих косах.

Приємно знати твою забаганку,
Не каву пив… нектар цілющий зранку.
А каву можна знову заварити
І присмаком цілунку солодити.

07.05.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021
Свідоцтво про публікацію №121032204685