То ж каву зранку ми обоє пили,
Прекрасним вже й думки заполонили…
Та я готова знову каву пити
І таємницю серця так відкрити.
Тому я мрію про ранкову каву,
Про бесіду душевну і цікаву,
Красиві квіти в діамантах-росах,
А ще й про срібло у жіночих косах.
Приємно знати твою забаганку,
Не каву пив… нектар цілющий зранку.
А каву можна знову заварити
І присмаком цілунку солодити.
07.05.2020 р.
Цiлунком солодити
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121032204685
Свидетельство о публикации №121032204685
Рецензии