Весна ще зовсім непримітна
Торкається гілками неба
Душа стомилася тендітна
У сонячнім теплі потреба
Як рими плутаються хмари
Не можуть в строфи воз’єднатись
Їм важко стати навіть в пари
Так звикли нарізно триматись
Хоч сонячне тепло вже квітне
В глибокім потаємнім схроні
З птахами вранці перелітне
Вночі - в зірчастім фаетоні
Поезія весни незрима
Та в кожну душу проникає
Її харизма невловима
Нас і природу надихає
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2021
Свидетельство о публикации №121032204605
Свидетельство о публикации №121032204605
Рецензии