Скажена Явдоха. Частина третя

Продовження.

Початок
http://stihi.ru/2021/03/19/5806

Частина третя.   На війні, як на війні.

Промивши рану на пальці ста грамами первача, а на душі - повним стаканом тих самих ліків, закусивши коричневою, покрашеною цибулиним лушпинням крашанкою, кільцем домашньої ковбаски,
тяжко поранений захисник рідної землі заснув на теплій лежанці.

Приснилось йому, що Явдоха стоїть посеред городу з дерев'яною ложкою в руці, черпає землю прямо з-під ніг, ковтає не жуючи, і запиває нахильці прямо з   зеленого пласмасового відра.

Що у відрі, дідусь не роздивився, але подумав, що, мабуть, вода, тому, що проснувся від сильної спраги.

Зачерпнувши колодязьної води з діжечки в сінях, дід випадково зачепив об край посудини прокушений палець і так голосно скрикнув від болю, що розбудив бабусю.

Приховати рану було вже неможливо, тому що палець за ніч розпух, став похожий на прикопчену сердельку і не поміщався між сусідніх пальців, а вилазив кудись убік.

Ой, лищенько, зарепетувала бабуся і почала допитуватись, що це таке.

"Що, що! Дверима причинив, що!"

То чого ж ти зразу не сказав, мовила бабуся і відправила бідолагу до лікарні,
налякавши його тим, що придавлений ніготь посиніє і почне злазити.



Далі буде.