Сьогодні зранку знову сніг.
Лапатий, гарний і вальяжний.
На тин, на дах і на поріг
Летить, урочисто і важно...
Він знає - не його пора.
Але нехай не забувають,
Що в березні з його нутра
Іще й хурделиці бувають.
Ну й що, що квітень на носу -
Я можу й в квітні залетіти,
І безсоромно притрушу
Й траву зелену, й перші квіти.
Чекайте. Може ще й зайду...
Якщо лазівочку знайду!
Снiг останнiй
© Copyright: Людмила Татур, 2021
Свидетельство о публикации №121031907379
Свидетельство о публикации №121031907379
Рецензии