Моря

     Поема


                Святій Трійці
                і Святій Богородиці присвячується
                з благоговінням і любов’ю

                Радуйся, яко всі хвороби людські
                душевні і тілесні милостиво виліковуєш...

                З акафіста іконі «Благодатне небо» Богоматері



Ой — Ти, Боже коханий!
Бо що ж? який гігант —
ще оком гляне?
Яку поезію
неперевершену
читав —
то поволоку по землі —
то сонце —
гляне
то вигини
Дністер-ріки


ще так стебло — тримає колос
Твоя Любов і — Духа голос —
і я під хмарами
й те що посіється
й пожнеться
і тут — і там —
через роки й віки!..


й мов новозвільнені —
кристали див —
опліднять ниви космосу
й наповняться патерики!!
з-за хмар —
з владичної Руки!!
в огромі слів! — то Ти
сіяч? такий?!


я новозвільнений ширяв
де струни — вільність
і дзвінка зоря!


і бризи — ввись
й всі кораблі — на якорях
і смирно води ріками
неслись
де в дельтах смисли
пуголовками — ще погорять


де ті що у водах глибоких
творять —
яке є в мене —
чисте дихання в морях!
про що тепер —
сніги говорять!
про що у вишніх —
в мені крила поморян!!



мов голос що ізлинув від октав —
се музику
проотченашив
що в мені Бог напричитав
Ти плакав?
і книгу мудрості — читав?


і — що? і як пішов Китай?
якби я не смиривсь
ради Любові — і любов’ю
Тебе і світ цей
не тручав?..


є ж ті що у глибоких
водах
творять —
ті Бога знали?
аж — ось! — молились?
це Бог в піднесенні?


і з губ як різкість
мов в святих
бо ж освятились —
що і ні світ і ні зоря
кайтесь
моїм гильцем
із слів гольцем Богу
принесені...


який роздряг!
й мов чисте
дихання в морях
ви думали що це хороший я!


із моря
в небо
хилитає
Бога стяг!
У Серці Бога я!

19.03.2021,свято ікони «Благодатне небо» Богоматері,
Київ