солоденько спала у ночі.
На тепленькій з мамою печі.
З куклою без мами
Жила раділа
Цілісінькими днями.
Положила куклу спать а сама пішла гулять від коминка аж до віконця там промінчик цьомає мене від сонця.
Сніг іскився красота
У душі родилась доброта,
Вона дарує радість для душі
Які щасливі дітки у глуші.
Мовчани жили
Навпротів
В мене й ризочки немає в роті.
Жора їв щось
Саночки у білій шубі по двору радіючи тягав
і мене тим дратував.
***
© Copyright: Вера Деревьянко, 2021
Свидетельство о публикации №121031902981
Свидетельство о публикации №121031902981
Рецензии