Старый кобзарь ночью

Старий кобзар вночі

Широкий степ і зорі у небі,
Вогнища сяйво блищить.
Старий кобзар, взявши кобзу свою,
Ніби завмер на мить,

Потім по струнах пальці пройшлися,
Ледве торкаючись їх.
Ноти, неначе дим від багаття,
В небо злетіли, і в них

Смуток: «Ой, люди... І що ж вони роблять,
На цій землі живучи...»
І заблищала сльоза... Тихо грав
Старий кобзар вночі.

ПЕРЕВОД С УКРАИНСКОГО

Широкая степь и звёзды в небе,
Костра огонь блестит.
Старый кобзарь, взявши кобзу свою,
Как бы замер на мгновение,

Потом по струнам пальцы прошлись,
Чуть-чуть касаясь их.
Ноты, как будто дым от костра,
В небо взлетели, и в них

Печаль: «Эх, люди... И что же они делают,
На этой земле живя...»
И заблестела слеза... Тихо играл
Старый кобзарь ночью.


Рецензии