Криму

Сонце сідає у море.
Хвилі вечірні горять.
Серце моє ви і воля,
Крим, правічна межа.

Я народилася знати
давні обряди, вертеп.
Люблю я палко Карпати,
ріднеє місто і степ.

Кращі озера, козацтво,
древні кургани, Дніпро,
народних забав мистецтво,
вічних морів тепло.

Мабуть деінде у світі
Хортиці я не знайду,
не побуваю у Львові.
І з України іду.

Київ, каштани, Софія.
площі, майдани, мости.
Буковина і Поділля.
Мальовнича країна – це ти.

Замки, танці і пісні.
Щедра земля і ліси.
І на весні чарівні квіти.
Ще б і людей знайти.

Жити – по світу блукати.
З тобою – дивне буття.
Ліпше за тебе не буде
нерідна мачуха зла.

Полісся, Покуття – звуки чудові.
Закарпаття, Галичина…
Музика, слова і мови.
Наша сторінка доки жива.

    17.01.2004


Рецензии