Чи ти пам'ятаєш, яка я на дотик?
І скільки на віях у мене стокроток?
Струм збудження від поцілунків під шкіру?
І цю безборонну глибоку довіру?
Чи шепіт і сміх пам'ятаєш іще ти?
Змалюєш наосліп мої силуети?
О, як суголосно серця наші стука!
Як довго трива - майже вічність! - розлука!
Ця зустріч, як спалах, така закоротка!
В обіймах твоїх я - тендітна стокротка.
Пелюсточку кожну цілуєш іще ти,
Малюєш недільні мої силуети.
Ця зустрiч, як спалах
© Copyright: Марина Степанская, 2021
Свидетельство о публикации №121031709376
Свидетельство о публикации №121031709376
Рецензии
Здравствуйте, очаровательная Марина! Прекрасно написано Ваше с.творение. Но на русском оно звучало бы гораздо лучше. Извините меня за откровение.
С уважением к Вам, Небес прекрасное творенье!
Георгий Петрович Мединцев.
Георгий Мединцев 18.03.2021 16:34 • Заявить о нарушении
С уважением к Вам, Небес прекрасное творенье!
Георгий Петрович Мединцев.
Георгий Мединцев 18.03.2021 16:34 • Заявить о нарушении