Терпіння нагромаджую в собі.
Як нагромаджую? Та вчуся промовчати,
Коли душі так хочеться кричати…
Та не завжди буть треба в боротьбі!
У спілкуванні крик ніщо не дасть,
Не принесе ні посмішок, ні миру,
З ним не почути мову добру, щиру…
Веде дорога з криком до нещасть!
Читаю, перечитую слова,
Що є дороговказом у життя,
Слова, що нас ведуть у майбуття…
І серце зна, чого так ожива!
Радіє, що у послуху живе,
І є у нього з Кого брати приклад,
Слова Його - то сонце, зорепад…
І спілкування вже тоді нове
Без крику, без скандалів, метушні!
Спокійна мова буде між людьми,
Що держаться подалі від пітьми –
Слова тоді такі великодушні!
16.03.2021.
Терпiння нагромаджую в собi
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2021
Свидетельство о публикации №121031605234
Свидетельство о публикации №121031605234
Рецензии