Ховав я хлиб для батька про запас

   ХОВАВ  Я ХЛІБ, ДЛЯ БАТЬКА, ПРО ЗАПАС

Як пахнуть хвойні стружки
З дитинства памятаю про цей час;
Пив молоко із солдатської кружки,
А хліб ховав для батька про запас.
Стругав рубанком тато доски -
Бувало, що до півночі працював,
А потім їв хліб, що для нього я ховав,
Із солдатської кружки холодною водою запивав.
У війну він був сміливий кулиметник
Із "максимом" тяжким на плечах
Дійшов з боями до Кінесберга
І там для всіх уже закінчилась війна - ура!
-Загарбників ми всіх побили, -сказав бравий генерал,
-До дому вам славниї герої, всім пора.
Прийшов батько до рідного села,
А там - ні хати, а ні двора;
Спалив його проклятий німець
І все забрав, що у селян було.
Він взяв що тільки міг, ось тільки
До свєї фрау доставити не встиг,
Десь під Москвою чи Полтавою
З майном награбленим поліг.
Взяв тато пилу, сокіру і рубанок
Та підкотив рукава до локтей
Бо треба швидко будувати хату
І вдосталь нагодувати своїх дітей.
Не легка батькам дісталась доля
Дітлахи зазанали немало горя біля них...
Ми все своє життя будемо памятати
Страшні военні і тяжкі післявоенні ті роки;
Помянем же, друзі, генералів і героїв-рядових!
Як пахнуть хвойні стружки
З дитинства памятаю про цей час,
Пив тепле молоко із солдатскої кружки,
А хліб ховав для батька про запас.
5.07.2018. с. Карпівці. Віктор СТАРИК.