Ой біда моя біда така велика як скирда...
Нести тяжко і не кину болять ноги руки спина
Але приходиться носити
Ще і горе рідке пити.
Гірке вонюче і смердюче
А яке воно колюче...
Господи ну що за знак пью ношу наче дурак.
Ото так усім дається
Подолати не вдається купу горя
Життя наше як воно потворе.
Якщо в горі бультихаємся життя значить насміхається...
Почуттями горе проявляється. Тож і щастя почуттями може зміним в серці сами...
Станем лагідні хороші
На це не треба навіть грошей
Просто тихо мирно будем працювати і
Шикарні із достатком
Дні за днями будувати.
Як же гарно в мирі проживати.
кому як в життi далося...
© Copyright: Вера Деревьянко, 2021
Свидетельство о публикации №121031503740
Свидетельство о публикации №121031503740
Рецензии