Неужели я оттуда? Людмила Юферова

Невже я звідти?
http://stihi.ru/2021/03/14/556
------------------------

Той дивний сон я завше пам’ятаю:
В руці у мене – тепла склянка чаю –
Напій жовтавий з присмаком вітрів…
Смакує хліба запашна скоринка,
І вносить сир голландський рідна жінка…
Це ж хто мене по пам’яті повів?

Струмує прохолода вечорова.
Яка ж знайома у родини мова!
У мене на колінах – білий кіт.
А просторінь безмежна зеленава
Очам дитячим – щастя і забава,
 А в серці б’ється скандинавський світ.

Аж ось упало сонце – і пожежа
Між віями фантастику мережить,
Й добрішає скупий суворий край.
Шукаю в снах загублені стежини,
Свої колишні втілення й родини…
Невже я звідти? Душе, не страждай…

************************************

Неужели я  оттуда?
Людмила Юферова


Тот странный сон всегда я вспоминаю:
В руке моей теплеет чашка чая -
Напиток  жёлтый с привкусом ветров ...
Как пахнет хлеба корочка душисто!
И вносит кто-то  сыр голландский  быстро…
Но  кто ж  меня по памяти повел?

Струит вечерняя прохлада свыше.
Как мне знакома эта речь, что  слышу!
Смотрю – а на коленях белый кот.
Безмерна зелень у травы пространства -
Глазам  детей - и баловство, и счастье,
 А в сердце бьется скандинавский лёд.

И вот упало солнце - и зарница
Фантастику вплеснула сквозь ресницы,   
Добрее стал скупой суровый край.
Ищу я  в снах тот путь, что мной утерян,
И воплощенья прежние,  и семьи…
Оттуда ль я, душа? О, не страдай…