Крайня

Зачаїлась в березні,
Наче хмиз в багатті.
Вже й слова причесані,
А думки – патлаті.

Посмішка зажевріє –
Знову ніби скута.
Все ота містерія
«Ось тобі  цикута».

Руки то розхристані,
То з грудей – на скроні.
І впритул, і з відстані
В душу б`ють  сторонні.

Не сприймають вже мізки:
Лови, полювання...
Майже черга. Хто - за ким?
Де не стану – крайня.


Рецензии
Доброе утро, Наталья!
Не знаю, имеет ли непосредственное отношение к автору сюжет стихотворения, но ко мне точно применим... Но за жизнь я так к этому "Де не стану – крайня" привыкла, что уже и не пытаюсь понять, почему... Решила, что видно не в тот год родилась) теперь меня этот факт даже веселит)
Берегите себя, держите тех, кто "в душу б`ють" - на відстані...
С теплом, Ольга

Шолом Ицко   15.03.2021 07:39     Заявить о нарушении
Добрый день, Оля.))
Значит, мы во многом похожи.
Будем держаться на расстоянии от тех, кто бьёт в душу - это разумный выход.
Спасибо за неравнодушие.)
С теплом, Наташа.

Наталья Мироненко   15.03.2021 14:53   Заявить о нарушении