Сьогодні березень про січень нагадав.
Зітхали хмари, снігом шепотіли.
Як за тобою сильно я засумував-
погода вбрала місто снігом білим.
Наскільки чисте й щире все моє до тебе?
Справжніше справжнього.Сильніше не існує.
Прозорість намірів підкреслило це небо,
що неймовірною блакиттю так чарує.
Поглянь лишень, кохана, на ялини.
Стоять удвох, гілками обіймаються.
В весільному вбранні посеред днини
дерева, як закохані, єднаються.
Сніжок дороги вміло припорошив,
хоча, здавалося б, не весняний пейзаж.
То Січень нагадав, що він хороший,
і у союзі нашім гідний персонаж.
Блукало сонце вранці, небо шепотіло.
Я тобі фото із пейзажем надіслав.
"Як довго я про тебе мріяла, мій милий..."
"Моя. Я тебе все своє життя чекав..."
Нам сiчень нагадав
© Copyright: Алина Мозжерина, 2021
Свидетельство о публикации №121031404050
Свидетельство о публикации №121031404050
Рецензии