Надихатись весною і стати поруч з світлом
Від вранішнього сонця. Відверто посміхнутись
А квіти у букети збирати будем літом
На разі необхідно просто весну почути
Відкритись і відкрити віконниці щодення
Не все у світі гарно та мабуть переважно
Ось обрій потребує вже нашого натхнення
І хоче прочитати вірші наші уважно
Невимушено чиста сльоза на склі віконнім
Під сонячним промінням піймать хоче веселку
В гармонії весняній не можна буть стороннім
Бо світ залюбувався вже у весни люстерко.
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2021
Свидетельство о публикации №121031403548
Свидетельство о публикации №121031403548
Рецензии