Я стояла край дороги...
Плач ховала віхола...
- Далі йти не можуть ноги...
Забуваю дихати...
Таточка везуть додому!
Провести в останній путь...
Що ж дісталось золотому?!
Звідки бідоньки пливуть?..
Думи ранять... - Був здоровим!..
Біль який забрав життя?!!
Як же житиму без нього?..
Без його серцебиття...
Розірвала навпіл доля...
Мій рідненький... Мій маяк!..
- Зможу витримати горе?!
Зустріч витримати як?..
Що там далі?.. Невідомо...
Нащо всіх туди зовуть?!
- Їде таточко додому...
їде в свій останній путь...
Не потрібна ця розлука!..
Може є другі світи...
- Хай би взяв мене за руку...
вдвох би матінку знайшли...
Я стояла край дороги...
Плач ховала віхола...
13.03.2021 г.
Фото з інету.
Років багато вже пройшло, а болить так само...
Край дороги...
© Copyright: Любовь Вишневецкая, 2021
Свидетельство о публикации №121031309139
Свидетельство о публикации №121031309139
Рецензии
