Нет больше слов... Людмила Юферова

Нема вже слiв
Людмила Юферова
http://stihi.ru/2020/01/19/614
-------------------------------------


Нема вже слів, лишився тільки біль,
Високим тиском бухкає у скроні…
Які думки приглушено-солоні…
І на вустах, і в серці – згіркла сіль.

Немає пісні – не співає сум,
Душа стає пригнічена і квола,
Неправда правду силою зборола –
Гуде, сичить людський столикий тлум.

Болять червоно-чорні кольори.
О, як болять і звечора, і рано!
Душа сочиться крізь криваві рани,
І пада небо рушником згори.

Здається, що згора саме життя,
Стіка, як віск, пекучою сльозою!
То що ж мені робити із собою?!
Аж Бог озвався: «Плакать, як дитя…»


******************************************


Нет больше слов, осталась только боль,
Давление штормит в сосудах с кровью...
Какие мысли сдержанно-солёные...
И на устах, и в сердце - горечь-соль.

Нет вовсе песен - думаю  с  тоской,
Душа моя придавленая, квёлая,
Неправда правду силой поборола -
Гудит, шипит столикий шум людской.

Болят цвета... Червонно-чёрный дым.
О, как болят и с вечера, и рано!
Душа сочится прямо через  раны,
И небо рушником летит с вершин.

И кажется, сгорает жизнь сама,
Течёт, как воск, горючею слезою!
О, что же надо делать мне с собою?!
И  Бог ответил: «Плакать, как дитя ...»