Оксамитом стелилася ніч,
В оксамит все навколо вдягала,
Знову щастю пішла я навстріч,
Поміж зір я свою десь шукала.
Оксамитом стелилася ніч,
Ворожити зібрався знов місяць,
А шаль вітер зірвав з моїх пліч
І поніс він її за узлісся.
Оксамитом стелилася ніч,
Але зорі із неба світили,
Я збагнуть не могла в чому річ,
Та вони таємницю відкрили.
Оксамитом стелилася ніч,
Солов’ї у саду щебетали,
А я з місяцем знов віч-на-віч,
І думки павутину снували.
Оксамитом стелилася ніч,
На воді – золотая доріжка,
І криниця посеред узбічь,
А в ній щастя золочена діжка.
Оксамитом стелилася ніч,
Впала зірка мені на долоню,
І засяяло вмить навсібіч,
Освітило посріблену скроню.
07.11.2020 р.
Оксамитом стелилася нiч
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121031308072
Свидетельство о публикации №121031308072
Рецензии