А у будинків, як і у людей,
Свої тривоги і свої печалі.
Тут ще недавно дітки щебетали,
Дзвіночками сміялися щодень.
Велись розмови тихі й голосні,
І пахкотіли квітники розкішні...
Збирались на компоти стиглі вишні,
І на банкетах линули пісні.
Та час безжально знищив все оце:
У світ, з гніздечка, випурхнула молодь,
Батьків не стало в світі ясночолих,
І для будинку стало це кінцем.
Осиротів, осунувся, змарнів,
Сповна засумував на самотині...
А поряд – ціла вулиця хатинок,
Таких же одиноких, як він.
А у будинкiв, як i у людей...
© Copyright: Тайный Альков, 2021
Свидетельство о публикации №121031204751
Свидетельство о публикации №121031204751
Рецензии
К сожалению, исчезают. Спасибо, что не прошли мимо...
Тайный Альков 11.04.2021 16:53 Заявить о нарушении
Тайный Альков 11.04.2021 16:53 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.