Донька-19

Донька вчилась по Європах,
Здобуваючи освіту,
Закінчились гроші - й в жопу,
Час вертатись безпросвітню.

Спакувавши речі в сумки
І відбувши на вокзал,
Вона везла між дарунків
Таткові в серцях скандал.

Скаже в очі, батько - скнара,
Міг пожертвувати грішми,
Щоб донька із бакалавра -
Перестрибнула в магістри.

Але батько пожлобився,
Й на освіті зекономив,
Тож тапер диплом накрився -
Як карєра наукова.

Витончена, як билинка,
Із світоглядом - як море,
Що вона буде робити
В місті з мертвим світлофором.

В місті, що стоїть в болоті
Піля кожної грози.
Де худі смиренні коні
Тягнуть на горбах вози.

В місті, що не знає, як жить
Без собачого гівна.
Безпробудне і пропаще,
Як пропите в нім життя.

В місті з чергами в лікарні,
Де учені медсестрички
Усім хворим клізми ставлять
На освяченій водичці.

В місті, звідки вона родом,
Де грибницею - родина.
Що її напевне вгробить
Безпросвітньою рутиною.

Із словами - так і треба,
І плювками у обличчя.
Бо давався шанс даремний
Утекти її величності.