Мы у неба, в долонях... Укр

Татьяна Жарикова Маврикова
              Tu не любиш украiнську мову тому, що — вiiна,
              Щё, от Батька, на нащiм життi i на серцi —  провина.
              Так, вiд крила до крила, пiд вiкi — лягають — вiка
              Тiм, що русе волостя, сплетае, у Кiiовi, Дiва.

              Ти не любиш, про Захiд, казки, що щёпочуть Ручьi;
              Не про тебе той свiт, що дарують степеннi вiтрила
              I, заспала, назавжди, вишiванки — тii рушники,
              Що прабабка твоя, ще с обоза, от Дикого Поля носила.

              Ти не вiриш в холеру, с Туретчiни, с Чёрмных морiв
              I, Эльбруса, сiдловiще, блiзько — не згадуеш бiльше.
              Мы — у неба, в долонях i Iого - лише горстка землi...
              I, при вогнiщах, рiзних, молитва —

              На едину, всеж, голову, вище!


© Copyright: Татьяна Жарикова Маврикова, 2021
Свидетельство о публикации №121031009890
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татьяна Жарикова Маврикова
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Татьяна Жарикова Маврикова