ось блукаєш посеред міських стін,
заглядаєш вгору,
на голові небо із хмар,
мені здається,
думаєш не про земне,
і сам — не свій,
ховаєш думки
під шапкою пухких напівпрозорих витворів пари,
химерне, чи щось нелюдське й густе,
але видно,
що світле,
ідеш
і носиш в собі те небо,
що над усім,
ти з усіма,
та все ж один
04.25
10 березня 2021
зi сну
© Copyright: Гелена Смилянская, 2021
Свидетельство о публикации №121031001150
Свидетельство о публикации №121031001150
Рецензии