Коли мине ота година,
І знову ми побачим Світ,
Яскравий, веселковий, чемний,
Без болю, заздрощів і бід.
Чи буде так?
Промінчик Сонця постукає в твоє вікно:
"Виходь! Тут накрапає дощик".
Каштан цвіте і кожний дотик
Безцінний, справжній...
Не кіно...
Де поєднаються Родини,
Добро, що переможе зло.
Ти віриш, що настане днина -
Відлуння посмішок чарівних...
І груди дихають повільно,
Без страху, вигуків цинічних...
Є місце всім.
Каштан буяє...
Так затишно, так мило серцю.
Насправді. Щиро!
Не кіно, а сьогодення!!!
17.03.2020
Коли мине ота година
© Copyright: Леся Краснодубец, 2021
Свидетельство о публикации №121031010085
Свидетельство о публикации №121031010085
Рецензии